Слова: Вадим Крищенко
Для тишини і для грози.
Та дивиться синок очима,
А в них дві крапельки сльози
І крізь образи і розлуки
Печаль дітей знов нас пече.
Їм треба материнські руки, |
Їм треба батьківське плече. | (2)
Приспів:
Батько і мати, два сонця гарячих,
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати, у долі дитячій
Треба щоб кривди між них не було.
В душі то пісня солов'їна,
То злякано сичі кричать.
Щоб не кришилася родина,
Нам треба вміти і прощать
Нехай людські любов і шана
Осилять всі шляхи круті.
Бо в дітях ми себе лишаєм, |
Себе продовжуєм в житті. | (2)